15 грудня кожного року працівники судів на всій території України відзначають професійне свято – день працівників суду. В цей святковий день хочеться побажати, щоб нашу почесну працю завжди супроводжував успіх, а кожний день повнився плідним змістом і наближав нас до спільної мети – утвердження верховенства права в нашій державі!
Аналіз ситуації в державі, призводить до того, що ми більш не маємо можливості використовувати застарілі закони, накази, акти та законодавство в цілому. Ми повинні рухатись вперед, тому зараз в державі реформуються майже всі державні органи. Прийшов час і до судової реформи. Головними інструментами утвердження нової якості судді будуть: справедливі механізми відповідальності; реальне суддівське самоврядування; громадський контроль за судовою системою і судочинством. У результаті успішної судової реформи зросте довіра до суду. Україна підніметься до рівня європейських держав у міжнародних рейтингах щодо подолання корупції, незалежності правосуддя, доступності суду.
Досить делікатним є таке питання, як довіра до суду. Останнім часом всі, від можновладців до простих громадян задають риторичне питання: «Чи можна довіряти суду?». З приводу цього на сьогоднішній день публікуються результати соціологічних досліджень (іноді досить сумнівних), власних думок соціологів, політичних діячів, тощо. Багато хто хоче на цьому зробити собі піар. Наприклад голова уряду, щоб сподобатись громадянам нашої держави, говорить, що нікому з працівників судової влади довіряти не можна, тому всіх їх треба звільнити. Великий або малий чиновник, або нестримний громадянин намагаються конкурувати між собою в гучності своїх заяв, про те як вони не довіряють суду. Одні хочуть відволікти увагу населення від своєї непродуктивної праці, бо не можуть дати ладу банківській системі, промисловості, реформувати медицину та освіту. Тому одразу переводять всю увагу до суду, мовляв треба звільнити тисячу-дві судді і всі інші реформи в державі одразу дадуть результат. Людина вдумлива одразу впізнає в цьому ознаки піару та політичного жонглювання. Але ж є й таки частина населення, яка відверто ображена діями працівників суду. Щоб виправдати свої противоправні вчинки, одразу намагаються очорнити служителів Феміди.
Щоб бути об’єктивним, слід сказати, що і в лавах суддівських працівників трапляються випадки скоєння злочинів. Ми інколи чуємо їх прізвища. Наприклад Зварич та йому подібні дійсно заплямували добре ім’я сотень чесних, порядних, та сумлінних судій. Але все ж таки хочу звернути вашу увагу, що вирок судді Зварич також виніс суд України.
Події останнього часу по затриманню з підозрою в хабарництві та зловживань владою, тільки свідчать про те, що реформи останнім часом набирають оберту. В цих реформах оновлюється суддівський корпус, звільняючи від цих негативних явищ. При цьому можете собі уявити в яких складних умовах доводиться працювати суддям та працівникам апарату.
Майже всі професійні судді знаходяться на своєму місці, дотримуються законів, ведуть суспільну діяльність, та прикладають всіх зусиль, щоб укріпити довіру до суду.
Загалом довіру до суду можна перевірити підрахувавши проценти заявлених відводів суддям. По кожній судовій справі суддя в залі судових засідань обов’язково запитує чи довіряє учасник процесу конкретному складу суду. В 99 з 100 випадків відповідь на це питання буде стверджувальна. От вам і показники. В кожній справі є як позивачі так і відповідачі, сторона обвинувачення та обвинувачений, тому не дивно, коли після оголошення рішення або вироку суду, одна із сторін буде ним не задоволена, бо суддя, як правило, приймає рішення на користь однієї з сторін. Та сторона, яка програла процес, не маючи змоги законним шляхом довести свої вимоги, починає виправдовувати себе, розповідаючи всім, що нібито там вже все вирішено із порушенням закону.
Таких прикладів існує багато і в нашому районі також. Свого часу наробила галасу кримінальна справа по обвинуваченню двох парубків Т.М. та Т.Б. за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 115, 187, 289, 304 КК України, а саме умисне вбивство вчинене при обтяжуючих обставинах. Було дуже багато пліток про продану батьками власність, для того щоб заплатити правоохоронним органам, суддям. Нібито батьки все зробили для того, щоб підсудні уникнули покарання. Тільки коли колегія судді в складі двох суддів Тарасова Д.С., Бондар Ю.О. та трьох народних засідателів оголосили вирок з застосуванням покарання Т.М. у вигляді 15 років позбавлення волі, Т.Б. у вигляді 12 років позбавлення волі, всі плітки припинились.
Так само було з кримінальним провадженням заведеним на голову Заайдарівської сільської ради Новопсковського району Г., який в стані алкогольного сп’яніння позбавив життя двох людей, а одну дівчину залишив інвалідом. Галасу з приводу цієї справи було забагато, але суддя Пронька В.В. оголосила вирок, позбавивши обвинуваченого волі на 9 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. А також зобов’язала сплатити потерпілим значну суму матеріальних та моральних збитків. Все це розвіяло сумніви з приводу неупередженості судді.
Так було і по кримінальній справі, яку я розглядав одноособово по обвинуваченню капітана карного розшуку Новопсковського РВ УМВС К. за ст.364, ч. 2 ст.307, ч.2 ст.15, ч.2 ст.307 КК України (незаконне виготовлення, придбання та збут наркотичних засобів та зловживання владою або службовим становищем). Багато хто не чекав такого вироку і коли було визначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, де хто з місцевих правлячих осіб, як мені повідомили пізніше, перебували в стані шоку. І таких випадків величезна кількість.
А як незадоволені такими вердиктами суду винуватці, ви можете тільки уявити. Не тільки плітки і анонімки, а й офіційні скарги аж до Вищої ради юстиції. Але все марно. В таких випадках суддя продовжує свою відповідальну роботу керуючись мудрим висловом «собаки гавкають, а караван іде».
Слід також сказати про незалежність суддів. В кожній місцевості різні відносини. Та багатьом відомо, що в Новопсковському районі суд був і є дійсно незалежним органом. Підтвердженням цього являється й те, що суд повернув собі захоплене свого часу незаконно представниками районної ради та районної адміністрації приміщення (в минулому райком КПУ). Головою районної державної адміністрації тоді був пан Чернявський. А саме незаконне захоплення відбулося за вказівкою пана Єфремова. Беззастережним доказом незалежності Новопсковського районного суду була і постанова голови суду про взяття під арешт пана Чернявського за фальсифікацію результатів президенських виборів. Це яскравий приклад того, як суд відстояв свою незалежність і зараз ніхто не може обґрунтовано сказати, що на рішення судді може щось вплинути крім закону.
Не може обійти в цій статті питання статистики, хоча б стисло, але маю сказати. За останній рік Новопсковський районний суд суттєво змінився, як в кількісному так і в якісному відношенні. На підставі Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» від 12.08.2014 до Новопсковського районного суду Луганської області були передані до розгляду справи з Станично-Луганського району та міста Красний Луч Луганської області. Так, до чотирьох суддів, що працювали раніше, це зокрема голова суду Потапенко Р.Р., судді Тарасов Д.С., Пронька В.В., Бондар Ю.О. приєднались: Заботін В.В. – суддя Лутугінського районного суду, суддя Перевальського районного суду Стеценко О.С., суддя Кам’янобродського районного суду м. Луганська Чалий А.В. Зараз всі вони згідно Наказу Президента України є суддями Новопсковського районного суду. Ці люди залишили на окупованій території свої домівки, звички, мирне життя та вимушені були виїхати на вільну від окупації територію, щоб здійснювати правосуддя Іменем України.
Разом з збільшенням кількості суддів, також збільшилась чисельність апарату суду, а саме секретарі судових засідань, помічники суддів та секретар суду.
Хотілося б окремо подякувати працівникам апарату суду за клопітливу та сумлінну працю. Адже без їх участі жоден суддя не зміг би здійснювати правосуддя. При розгляді безліч складних справ, вони докладають багато зусиль для їх підготовки та слухання, готуючи проекти судових рішень. Працівники Новопсковського районного суду витрачають всі свої сили та можливості. Тому хотілося б вірити, що їх праця буде зрозуміла населенню, підтримане, належним чином оцінена. Адже вони в повсякденному житті стикаються з такими ж труднощами, як і звичайні громадяни.
У зв’язку з тим, що Новопсковському районному суду передана підсудність двох інших судів, один з яких знаходиться на окупованій території, а територія, що була підсудна Станично-Луганському районному суду знаходиться на лінії де і зараз періодично лунають постріли, тому до нас почали надходити складні категорії справ, які раніше нашим судом не розглядались, а саме: вчинення терористичних актів, створення терористичної групи чи організації, створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Збільшилась латентна злочинність – сукупність злочинів не виявлених, не розкритих та які з різних причин не були взяті до уваги органами внутрішніх справ, прокуратурою, службою безпеки.
З наданням підсудності ще двох районів збільшилось навантаження на працівників апарату суду. За неповний рік до суду надійшло 765 кримінальних справ, 1665 цивільних справа, 35 адміністративних справ та понад 530 справ про адміністративні правопорушення.
От і доводиться розглядати в суді справи як про розлучення та стягнення аліментів, так і про навмисне вбивство (як то в Станично-Луганському районі чоловік зайшов в дім з автоматом та розстріляв сім’ю); як про усиновлення покинутої дитинки так і про шахрайство та крадіжки, про стягнення кредитного боргу та поділ майна, хуліганство, тощо.
В цей тяжкий та складний для країни час, до діяльності судів приділяється все більше уваги, тому ми як ніколи повинні дотримуватися верховенства права, законності, гласності та відкритості при провадженні справ у суді, повинні здійснювати правосуддя на засадах поваги, честі і гідності, рівності перед законом і судом. Ми, як система судової влади, що не має втручання до своєї діяльності інших органів влади, повинні чітко та неупереджено виконувати свої обов’язки, гідно та законно вирішувати справи, тим самим укріпляючи віру людей в справедливе правосуддя. Але все ж таки , працівники суду також люди , зі всіма притаманними нашим громадянам рисами . Як сказав екс голова Верховного суду , характеризуючи стан суддівського корпусу в державі : « .. яка вода в діжці , така і в черпаку» . Тож прохання до земляків - підтримуйте сумлінних і чесних , аналізуйте любу резонансну інформацію і робіть висновки по результатам справ .Також хочу побажати всім суддям та працівникам апаратів судів завжди бути ввічливими, сумлінними та професійними.
З повагою, Голова Новопсковського районного суду Р.Р. Потапенко
_03_03.png)
