Україна зіткнулася з непередбачуваним та надзвичайно чисельним внутрішнім переміщенням, що призвело до реєстрації більше 1,5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб із Криму та Донбассу у менш ніж дворічний період. Будь-яка країна, яка б зазнала такого розвитку подій , зустрілась би зі значними викликами.
Як складова першорядного обов’язку держави щодо захисту і допомоги внутрішньо переміщеним особам, українська влада зобов’язана вжити всебічних заходів, які включають ухвалення законодавства, запровадження й прискорення необхідних адміністративних процедур та розробку механізмів координації та реагування.
На нових місцях проживання внутрішньо переміщені особи стикаються з рядом проблемних питань, таких як: забезпечення житлом, працевлаштування, медичне обслуговування, відсутність документів, недостатність коштів для існування, соціальна та психологічна адаптація, тощо.
На жаль, сьогодні наша держава не надто уважна до більшості проблем, що стосуються внутрішньо переміщених осіб. І тут треба говорити про те, що не самі внутрішньо переміщені особи є проблемою, а проблемними є наслідки переміщення. Це пов’язано з тим, що погано сформована нормативно-правова база, яка регулює дане питання. 22 листопада 2014 року набув чинності Закон України № 1706-VII «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб». 13 січня 2016 року набув чинності Закон України № 921-VIII « Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Зазначені закони є центральними в урегулюванні статусу внутрішньо переміщених осіб, метою яких є посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та спрощення процедур обліку таких осіб. Приведення даних законів до міжнародних стандартів буде сприяти зміні і підпорядкованих їм нормативно-правових актів.
Рада Європи співпрацює з українською владою та відповідними партнерами у реагуванні на системні виклики, спричинені внутрішнім переміщенням. Такі дії грунтуються на принципі рівного ставлення до громадян та визначенні спеціальних потреб внутрішньо переміщених осіб й інших уразливих груп, які відчули наслідки конфлікту . Подальше визначення надається праву внутрішньо переміщеним особам обирати, чи гідно та добровільно повернутись до свого покинутого місця проживання, чи переселитись в іншу частину країни, згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими інструментами Ради Європи та універсальними стандартами.
В межах плану дій Ради Європи для України 2015-2017 р.р. , остання підготувала проект посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні.
Цілями проекту є :
- вдосконалення нормативно-правової бази стосовно внутрішньо переміщених осіб, тобто сприяти удосконаленню нормативно-правової бази у сфері захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні відповідно до Європейських та універсальних стандартів;
- реалізація прав внутрішньо переміщених осіб та розробка відповідних процедур - підвищити спроможність відповідних органів влади, державних службовців, адвокатів, керівників галузі охорони здоров’я, неурядових організацій та інших зацікавлених осіб ефективно захищати права внутрішньо переміщених осіб, а також вдосконалити доступ до засобів юридичного захисту для внутрішньо переміщених осіб, чиї права були порушені;
- підвищення рівня обізнаності щодо прав та потреб внутрішньо переміщених осіб – підвищити обізнаність серед законотворців і високопосадовців, самих внутрішньо переміщених осіб, приймаючих громадян, державних службовців та суспільства у цілому про ситуацію з внутрішньо переміщеними особами, їх права та труднощі їх практичної реалізації;
- інтеграція та позитивні відносини в приймаючих громадах – сприяти розвитку інтеграційної політики для внутрішньо переміщених осіб і підтримувати ініціативи щодо інтеграції та підвищення спроможності внутрішньо переміщених осіб на рівні громад з метою знаходження довготривалих рішень.
Все це в перспективі має призвести до того, що внутрішньо переміщені особи отримають більший доступ до своїх прав і свобод, як адміністративних, так і соціальних.
Україні необхідно вжити всі можливі заходи, передбачені Конституцією та законами України , міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Суддя Новопсковського районного суду
Пронька В.В.
_03_03.png)
