Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Згідно розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» Новопсковський район Луганської області, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Закон передбачає, що право власності на тимчасово окупованій території охороняється згідно із законодавством України. За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
Право власності захищається на найвищому рівні згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держави – учасниці Конвенції зобов’язані поважати це право й гарантувати його захист, передусім на національному рівні.
Так, у суддів Новопсковського районного суду Луганської області питань, щодо визначення підсудності спорів щодо права власності на майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України та на території проведення АТО не виникає, бо, на виконання вимог Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» № 1632-VII від 12.08.2014 та розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014, цивільні справи, які перебували в провадженні Станично-Луганського районного суду та Краснолуцького міського суду Луганської області та які підсудні цим судам передаються та відповідно підсудні Новопсковському районному суду Луганської області. З 25.01.2016 Розпорядженням Вищого Спеціалізованого суду України від 6/0/38-16 підсудність Станично-Луганського районного суду Луганської області передано Біловодському районному суду Луганської області. Крім того відповідно до глави 1 Розділу 3 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Як вже було зазначено, підсудність Станично-Луганського районного суду Луганської області (до 25.01.2016) та Краснолуцького міського суду Луганської області передана Новопсковському районному суду Луганської області і позивачі, зареєстровані на території цих районів зверталися саме до Новопсковського районного суду.
Проблемними питаннями, які виникають при розгляді цивільних справ зазначених категорій є зокрема виклик сторін, свідків у судові засідання, витребування доказів, бо з початком проведення бойових дій на території Луганської та Донецької областей більшість мешканців цих територій були вимушені покинути свої домівки та виїхати в інші регіони України, здебільшого без реєстрації, як особа переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, крім того, поштові відправлення та судові повістки, які направляються в деякі регіони Луганської області повертаються до суду з відміткою «відсутня доставка», «зона АТО - під ЛНР», «за зазначеною адресою не проживає», тощо. На виконання вимог ст. 122 ЦПК України, коли відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, суд звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Однак, відповідно до повідомлень Управління ДМС України у Луганській області, здійснити перевірку та надати відомості за наявними обліками про реєстрацію/ зняття з реєстрації за місцем проживання/ перебування та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку немає можливості, бо картотека обліку залишилася у м. Луганськ, а картотека реєстраційного обліку Станично-Луганського РС УДМС України у Луганській області втрачена у період проведення бойових дій. У зв’язку з чим судді направляють запити до Міністерства соціальної політики України щодо надання інформації про переміщення цих осіб з тимчасово окупованої території України, що значно затягує розгляд справи. Та після отримання відповіді з ДМС України про неможливість надати інформацію та з МСП України про відсутність інформації про перереєстрацію відповідача – як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, на виконання ст. 122 ЦПК України вирішує питання про подальший виклик такої особи як відповідача через оголошення у пресі.
Проблемними питаннями, пов’язаними з набранням чинності судових рішень, у тому числі ухвалених за результатами заочного розгляду справи, є зазвичай їх направлення відповідачам, які проживають чи перебувають та тимчасово окупованій території України та на території проведення АТО. Відповідно до ст. 233 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом. Відповідно до правової позиції, висловленої в усіх Науково-практичних коментарях до ЦПК України, заочне рішення набуває законної сили після завершення усіх передбачених законом строків (строку на подачу відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, а в подальшому – строку на апеляційне оскарження). При цьому проблемним є питання щодо початку відліку строку для апеляційного оскарження, оскільки він залежить від моменту отримання копії заочного рішення відповідачем. Разом з тим законодавцем не врегульовано, як необхідно діяти суду, якщо копію заочного рішення неможливо вручити відповідачу з тих чи інших причин (ухилення відповідача від його отримання, розгляд справи за останнім відомим місцем проживання відповідача, зміна місця проживання відповідача та недобросовісне виконання ним обов´язку повідомити суд про відповідні зміни тощо). На законодавчому рівні чітко не визначено момент набрання законної сили заочним рішенням. Враховуючи специфіку заочного розгляду, яка і полягає у тому, що справа розглядається та рішення ухвалюється у відсутність належним чином повідомленого про час та місце її розгляду відповідача, - очікування вручення відповідачу, якому вручити копію заочного рішення неможливо з тих чи інших об´єктивних причин, може призвести до порушення прав позивача на виконання заочного рішення. Питання заочного розгляду справи в цивільному судочинстві регулюються Главою 8 ЦПК України. В ст.227 ЦПК України чітко зазначено, що відповідачам, які не з´явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення. Жодних інших вимог згідно з ЦПК України стосовно доведення змісту заочного рішення до відома відповідача немає. Крім того Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.04.2015 надано роз’яснення щодо здійснення перевірки зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичних осіб в умовах проведення АТО (тих, які проживають на території проведення АТО, та тих, які є внутрішньо переміщеними особами), також надано роз’яснення щодо направлення судами копій рішень та ухвал суду, особам, які проживають у населеному пункті та території проведення АТО, враховуючи припинення УДППЗ «Укрпошта» пересилання поштових відправлень у такі населені пункти і дані роз’яснення враховуються суддями Новопсковського районного суду Луганської області.
Таким чином, хочеться зазначити, що справи за позовами про захист права власності належать до найбільш поширених категорій цивільних справ. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Як вже було зазначено, відповідно до частини 4 статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. З метою забезпечення правильного й однакового застосування законодавства про виникнення, припинення, захист права власності та інших речових прав, судді Новопсковського районного суду Луганської області також керуються постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав». Хоча постанова й має рекомендаційний характер, вона скеровує діяльність суду у русло єдиного правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Крім того, суддями Новопсковського районного суду Луганської області на зборах суддів та зборах апарату суду постійно обговорюються правові висновку Верховного Суду України, зокрема у спорах про право власності та інші речові права, у спорах, що виникають із земельних правовідносин, щодо визнання правочині недійсними, із житлових та спадкових правовідносин, тощо, які беруться до уваги суддями Новопсковського районного суду при вирішенні справ зазначеної категорії.
У зв»язку з наведеним та з метою забезпечення захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у зв’язку із соціально-політичною ситуацією, що склалась у Луганській та Донецькій областях , на випадок виникнення питання, щодо порушення права власності, Ви, в порядку ст. 30,41 Конституції України маєте право звертатися до правоохоронних органів, адвокатів району за отриманням юридичної консультації та складання позовних заяв та до Новопсковського районного суду зокрема для подачі позовної заяви.
Помічник судді Новопсковського районного суду
Матвієнко М.О.
_03_03.png)
