Виконання рішення як важлива стадія судового процесу
Зазвичай до суду звертаються громадяни за захистом своїх порушених прав. Кожна сторона сподівається на вирішення справи на її користь. Однак, як правило, рішення суду влаштовує лише одну із сторін. Та чи закінчуються правовідносини сторін винесенням судом рішення. Ні, судовий процес триває.
Судове рішення є основою, фундаментом для встановлення законності та демонстрації верховенства права. Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд та показником поваги до держави, оскільки правосуддя вважається таким, що відбулось, тільки якщо судове рішення виконане. Обов’язковість виконання судового рішення закріплено в ст. 129 Основного закону нашої держави – Конституції України.
Згідно чинного процесуального законодавства України судове рішення підлягає виконанню у разі набрання ним законної сили шляхом видачі стороні – стягувачу виконавчого листа.
Коли рішення набрало законної сили, воно має бути виконано або добровільно, або в примусовому порядку органом державної виконавчої служби, які входять до системи органів примусового виконання рішень Міністерства юстиції України.
Як свідчить судова практика судові рішення в добровільному порядку майже не виконуються, а рівень примусового виконання рішення також занадто низький.
Від чого залежить якість виконання судового рішення. Насамперед від самосвідомості боржника і його бажання виконувати рішення суду, по – друге, від дій державного виконавця під час примусового виконання рішення.
Чому не виконуються судові рішення, постає логічне питання. Причин може бути багато – відсутність коштів у боржника, бездіяльність державного виконавця, небажання виконувати рішення самим боржником.
Із судової практики можна навести такі приклади.
Так, судове рішення про стягнення суми боргу з гр. К. на користь банківської установи не було виконано у зв’язку з відсутністю коштів та майна у гр. К.
Виконання судового рішення про виселення гр. П. із домоволодіння гр. А. ускладнювалось тим, що боржник гр. П. був відсутній у домоволодінні, а у разі наявності його у будинку він чинив перепони державним виконавцям щодо вчинення дій по його примусовому виселенню.
Судове рішення про поновлення гр. С. на певній посаді не виконується державним органом, тому що роботодавець робить вигляд, що не розуміє, на яку посаду слід поновити гр. С.
Нажаль, таких прикладів досить велика кількість.
Проблема невиконання судових рішень є нагальною проблемою в Україні. Так, згідно даних, оприлюднених на парламентських слуханнях «Про стан виконання судових рішень в Україні», приблизно дві третини судових рішень залишаються невиконаними, що призводить до зростання кількості звернень до Європейського суду з прав людини.
На 80 тис. заяв, що надійшли до ЄСПЛ, загальна кількість заяв від України становить 18 500 (22,8%), кількість скарг українців на тривале невиконання або взагалі не виконання рішень національних судів України та Європейського суду з прав людини склала 65%.
Погодьтесь, вражаюча цифра і досить печальна, враховуючи курс України на євроінтеграцію, і наш авторитет як європейської держави.
Яке місце займає суд під час виконання судового рішення. Оскільки судове рішення є стадією судового процесу, суд в даній стадії не залишається осторонь.
Процесуальне законодавство України містить норми, на підставі яких суд здійснює контроль над виконанням судового рішення, зокрема, розглядає скарги на бездіяльність державного виконавця, обмежує виїзд боржника за кордон, зобов’язує подати звіт про виконання судового рішення, суд може розстрочити виконання судового рішення, здійснити зміну порядку та способу виконання судового рішення тощо.
Боржник, який не виконує добровільно судове рішення, несе тягар додаткових витрат, таких як виконавчий збір, штраф, на його майно та грошові кошти може бути накладено арешт, а арештоване майно в примусовому порядку може бути реалізовано.
Не варто забувати, що за невиконання судового рішення може настати і кримінальна відповідальність. І як приклад можна навести таке. Відомості за навмисне невиконання судового рішення про поновлення гр. С. на певній посаді державного органу внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань та ведеться з приводу вказаних фактів досудове розслідування.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що судове рішення є обов’язковим для виконання, кожна особа – боржник повинна усвідомлювати відповідальність насамперед перед стягувачем щодо належного виконання рішення і усвідомлювати, що невиконання судового рішення в кожному індивідуальному випадку впливає на авторитет нашої держави загалом.
Суддя Новопсковського районного
суду Луганської області О. Стеценко
_03_03.png)
